непорочні

непорочні
ім. мн. 1. Назва 17-ї кафизми Псалтиря, що починається словами "Блаженні непорочні", яку виконують під час деяких богослужінь добового та тижневого кола, а також на деяких заупокійних богослужіннях як приспів до тропаря; 2. Тропар, приспівом до якого є непорочні; непорочний тропар

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "непорочні" в других словарях:

  • непорочність — ності, ж. Абстр. ім. до непорочний …   Український тлумачний словник

  • непорочність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • веледоушьно — (1*) нар. к веледоушьныи: молю же сѩ купно да васъ не ѡтъсѣщеть ѡ(т) моѥго ѡканьства. но велед҃шьно надъ всѣми делесы ||=д҃ховными. стражю законнѣ въ мч҃нчьнѣмъ непорочнѣмь покореньи. (μεγαλοψύχως) ФСт XIV, 68а б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • въмѣнѧти — ВЪМѢНѦ|ТИ (24), Ю, ѤТЬ гл. 1.Считать чем л., рассматривать в качестве чего л., приравнивать к чему л.: свою цр(к)вь раи въмѣнѩють. (ἡγοῦνται) КР 1284, 365б; Сего ради тѩжка˫а в легка вмѣнѩѥть намъ (λογιζέσθω) ФСт XIV, 43в; всѩко же ѹч҃ньѥ и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • моученичьныи — (7*) пр. Мученический: тѣмь бо слабленъ бывъ подобасѧ дѣломь и словомь, многыми Ѥлины идолобѣсь˫а и насмисатисѧ створи и мч҃нчьнымь вѣньцемь вѣнчатисѧ створи. (μαρτυρίоυ) ГА XIII–XIV, 189б; молю же сѧ купно да васъ не ѡтъсѣщеть ѡтъ моѥго… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • назнаменати — НАЗНАМЕНА|ТИ (50), Ю, ѤТЬ гл. 1. Показать, указать что л., обозначить: тѹ ѹдаривъ своѥю рѹкою въ двьри ти тако ѿхожааше. назнаменавъ тѣмь свои приходъ. ЖФП XII, 38г; ѡнъ же назнамена и годинѹ и д҃нь. ѡбрѣте въ истинѹ ѹспѣниѥ прп(д)бнаго ѡц҃а...… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • омываниѥ — ОМЫВАНИ|Ѥ (3*), ˫А с. 1.Обмывание: простое омываньѥ гробное тѣлу бываѥ(т) токмо. (λουτρόν) ГБ к. XIV, 30а. 2. Перен. Очищение: Омываниѥ д҃ши. бл҃го мо‹лит›вьна‹˫а› [в изд. слитно] сльза. (λουτήρ ἀγαθὸς ψυχῇ τῆς προσευχῆς τὸ δοκρυον) Изб 1076, 77… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отъчоужениѥ — ОТЪЧОУЖЕНИ|Ѥ (2*), ˫А с. Отстранение, удаление: Сѹгѹбо мнимъ безлобиѥ ѥже ѹбо ѿ грѣха ѿчюжениѥ. ПНЧ 1296, 34 об.; (и) до послѣднѧго издыхани˫а. всѧко же ѹч҃ньѥ и всѧкы(х) повелѣньи гла(с). сеи непорочнѣи противѧщисѧ вѣрѣ възненавиди. и во… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • невинний — неви/нен, неви/нна, неви/нне. 1) Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. Невинна кров. 2) Морально чистий, непорочний. || Який виражає моральну чистоту, непорочність. || Пов язаний з морально чистою, непорочною поведінкою. 3) …   Український тлумачний словник

  • цнота — и, ж. 1) Доброчесність, чеснота. 2) Невинність, непорочність …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»